Знаходити молоді яскраві таланти – це талант Іванни Мартинів (хазяйки відомої в Луцьку «Квартири FM» та її друзів, друзів друзів і знайомих друзів їхніх друзів знайомити цікавих людей із жителями «Квартири».
Ось приблизно так Луцьк дізнався про мандрівний гурт «БугіДо». Коли дивишся на членів гурту, складається враження, що це троє втомлених дорогою і змучених похміллям друзів, які сприймають життя таким, яким воно є насправді: брудним, жорстоким, цікавим і повним несподіванок.
Мозок гурту – Денис Фотьєв (Одеса) , він же неперевершений гітарист, а коли потрібно, то і автор, і вокаліст і барабанщик.
Душа гурту – Пітер Латишев (Донецьк). Він автор, ні .. не так.. АВТОР!!! глибоких віршів, а ще гітарист і вокаліст.
Віталій Забродін (Київ) – тінь гурту, грає на всьому, на чому можна постукати, і без нього, як і без тіні, існування колективу не можливе.
Грають хлопці «м’який рок власного приготування». Люди ще називають цей стиль блюзом, але як любить повторювати Ден «не все то джаз, что х… знает что», тому й себе не заганяють у якісь стильові рамки. Хоча коли їм говорять, що вони «не формат» для якогось клубу чи фесту, ображаються чи не ображаються не можу точно сказати, але послати можуть.
Отакі вони: вічно в дорозі,змучені, але.. ЖИВІ!
20 червня відбувся другий виступ «БугіДО» у Луцьку, на цей раз сольний. Перша частина їхнього концерту була надзвичайно лірично-романтичною. Після їхніх пісень не залишається в пам’яті слів чи мелодій. Залишається в голові, якийсь не зрозумілий образ і несамовито б’ється серце. Здається слухаєш їх і падаєш в різнокольовий позапростір, а потім бульк і пісня закінчилася, і ти знову в залі, знову серед людей.
Першу частину вони закінчили піснею «Романс» і віршем, який Пітер написав в одному з вагонів наших вітчизняних потягів, настільки правдивим і водночас глибоким.
Другу частину свого виступу хлопці відіграли разом з луцьким барабанщиком Романом ( в народі - Шанік) і були самі здивовані своєю активністю. «Это мы проснулись?» - запитав Пітер і продовжив…
«Славяне», «Пиво», «Девочка в парке»… багато пісень квартиранти знали напам’ять і танцювали на імпровізованій сцені.
Яке ж це щастя почувати себе вільним від буднів, стереотипів, роботи, зобов’язань, податків, політиків, директорів, їхніх заступників і просто насолоджуватись хорошою музикою та настроєм, який створюють прості люди, від яких не залежить твоя заробітна плата. Це і є альтернативне життя, куди хочеться занурюватися, ну хоча б раз в тиждень.
Их музыка вымывает прочь из души пыль повседневной жизни (С)
Автор: Світлана Ковальчук